Група №11 Дата: 11.11.20

Дата: 11.11.20

Тема :  Підприємництво  і власність

 

1. Форми і види підприємств

Класифікувати підприємства можна за різними критеріями. Так, за економічними показниками та чисельністю працюючих підприємства можна поділити на малі, середні та великі.

         За сферою діяльності розрізняються промислові, торговельні підприємства, у сфері послуг тощо.

 Згідно з Господарським кодексом  залежно від форм власності,  в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

-          приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

-          підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

-          комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

-          державне підприємство, що діє на основі державної власності;   - підприємство,

-          засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

 За критерієм наявності в статутному фонді підприємства іноземної інвестиції та розміру останньої :

-          підприємства з іноземними інвестиціями (в статутному фонді такого підприємства іноземна інвестиція має становити не менш як 10 відсотків);

-          іноземні підприємства (в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить 100 відсотків).

 Залежно від способу утворення (заснування) і формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, що виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч.4 ст.63 ГК).

         Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

2. Основні риси підприємств:

- підприємство – це технологічно і територіально відособлена сукупність засобів виробництва та робочої сили;

- кожне підприємство спеціалізується на виготовленні певного товару чи надання послуги, виконанні робіт;

- кожне підприємство характеризується економічною відособленістю, воно самостійно складає свою виробничу програму, підбирає кадри, реалізує вироблену продукцію, отримує прибуток ;

- підприємство – це певний колектив співробітників, з притаманним морально-психологічним кліматом.

Кожне підприємство повинно мати:

а) самостійний баланс;

б) розрахунковий та інші рахунки в установах банків;

в) печатку з своєю назвою, а промислове підприємство - товарний знак.

Підприємство діє на основі статуту і є юридичною особою, має відокремлене майно, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Залежно від критеріїв розрізняють наступні види підприємств:

• за формою власності - приватні, колективні, державні;
• за формою організації - одноосібні володіння, партнерство (товариство), корпорація, бюджетні підприємства, змішані корпорації;
• за масштабами виробництва - індивідуальні, серійні, масові;
• за рівнем спеціалізації - спеціалізовані, універсальні, змішані;
• за розміром (кількістю персоналу) - малі, середні, великі;
• за сферою діяльності - виробничі, комерційні, фінансові;
• згідно мети діяльності – комерційні і некомерційні;
• згідно належності капіталу і контролю – національні, іноземні, спільні (змішані), багатонаціональні;
• згідно сфери діяльності – міжнародні, транснаціональні, офшорні;
• згідно виду і характеру господарської діяльності – промислові, торговельні, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, фінансово-кредитні, страхові, туристичні, консалтингові;
• згідно технологічної цілісності і ступеню підпорядкування – головні, дочірні, філії.

Підприємництво передбачає функціонування різних форм господарювання. Класифікуючи підприємства з точки зору форм власності, слід мати на увазі, що в Україні виділяють:

1.     Державне (діє на основі державної власності):

• державне унітарне підприємство (не несе відповідальності за зобов’язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить, керівник призначається цим органом);
• державне комерційне підприємство (є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту, майно закріплюється за ним на праві господарського відання; підприємство може бути перетворене у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство);

2.     Колективне (діє на основі колективної власності):

• кооперативи – добровільні об’єднання громадян з метою спільного вирішення економічних, соціально-побутових та інших питань у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові та ін.);
• споживча кооперація – система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об’єднань);
• релігійні організації;

3.     Приватне (діє на основі приватної власності громадян або суб’єкта господарювання (юридичної особи), іноземців, осіб без громадянства, з використанням найманої праці;

4.     комунальне (діє на основі комунальної власності територіальної громади, створюється органом місцевого самоврядування, майно закріплюється на праві господарського відання, розмір статутного фонду встановлюється відповідною місцевою радою). З урахуванням зарубіжного досвіду і у відповідності до Господарського Кодексу  комунальні підприємства можуть утворюватися з таким правовим статусом:

• комунальні унітарні підприємства – підприємства, що не мають права власності на закріплене за ними майно. Діяльність комунальних унітарних підприємств регламентується зокрема .
• комунальні акціонерні товариства – акціонерні товариства, у яких більш, ніж 50% акцій знаходиться у комунальній власності.
• комунальні товариства з обмеженою відповідальністю – товариства, у яких більш ніж 50% статутного фонду знаходиться у комунальній власності;

5.     змішане підприємство (діє на базі об’єднання майна різних форм власності) .

Якщо у статутному фонді підприємства є іноземні інвестиції у розмірі більше 10%, воно називається підприємством з іноземними інвестиціями, якщо іноземні інвестиції становлять 100% у статутному фонді – це іноземне підприємство.

Залежно від способу утворення та формування статутного фонду підприємства бувають:

• унітарні (створюються одним засновником, який самостійно в повному обсязі формує статутний фонд підприємства; унітарними можуть бути державні, комунальні, приватні підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації, приватній власності засновника);
• корпоративні (створюється двома і більше засновниками за їх спільним рішенням, діє на основі об’єднання майна).

 

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції підприємства бувають:

Суб’єкти господарювання	Відмінні особливості
1. Залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік:
Суб’єкти мікропідприємництва	Фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єкти малого підприємництва	Фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єкти великого підприємництва	Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб’єкти середнього підприємництва	Підприємство, яке не належить до мікро-, малих або великих

3. Організаційно-правові форми підприємництва

Форми організації підприємництва характеризують те, яким чином підприємці організовують свою справу, як вони взаємодіють один з одним та з іншими економічними суб’єктами. Форми організації підприємницької діяльності, що визначені юридично, називаються організаційно-правовими формами підприємництва.

Сучасна економічна теорія визнає три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

1. Одноосібне володіння характеризується наявністю одного власника, тобто це індивідуальний бізнес, в якому здійснюється самостійне ведення справ, засноване на власності підприємця; це таке підприємство, власником якого є одна особа чи сім'я, що самостійно веде справу у своїх інтересах, одержує весь дохід і повністю несе ризик від бізнесу. Власник має матеріальні ресурси та обладнання, необхідні для виробничої діяльності, або купує їх, а також особисто контролює діяльність підприємства. Різновидами одноосібного володіння є індивідуальне підприємство, сімейне підприємство та приватне підприємство з правом найму робочої сили.

2. Партнерство – це підприємство, засноване на власності декількох осіб, що домовляються про володіння підприємством та його управління, на засадах угоди (установчого договору) шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності. Об'єднуючи свої фінансові ресурси і вміння вести справу, партнери таким чином розподіляють ризик, а також прибутки і збитки.

3. Корпорація – незалежна юридична особа, підприємство, засноване на акціонерній власності; форма підприємницької діяльності, яка зосереджує основну масу грошового обороту. Її власники – це акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток належить її акціонерам. Прибуток поділяється на дві частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності та управління поділені між власниками акцій і менеджерами.

Переваги і недоліки одноосібного володіння

Переваги одноосібного володіння	Недоліки одноосібного володіння
·         простота заснування та ліквідації фірми; ·         повна самостійність, свобода і оперативність; ·         максимум спонукальних мотивів діяльності; ·         конфіденційність діяльності; ·         одноосібне розпорядження прибутком; ·         можливість застосування спрощеної системи оподаткування.	·         повна відповідальність підприємця; ·         обмежені фінансові можливості; ·         відсутність спеціалізованого менеджменту; ·         невизначеність термінів функціонування.

Переваги і недоліки партнерства (товариства)

Переваги партнерства (товариства)	Недоліки партнерства (товариства)
·         більш широкі фінансові можливості; ·         спеціалізація менеджменту; ·         велика свобода і оперативність дій; ·         відсутність спеціальних податків.	·         необмежена відповідальність; ·         труднощі з розподілом прибутків; ·         несумісність інтересів партнерів; ·         труднощі з ліквідацією.

 

Переваги і недоліки корпорацій

Переваги корпорацій	Недоліки корпорацій
·         значні фінансові можливості; ·         обмежена відповідальність; ·         переваги великих розмірів корпорації; ·         тривалий період функціонування.	·         подвійне оподаткування; ·         розбіжності між функціями власності і контролю; ·         можливості для зловживань; ·         труднощі з ліквідацією.

Контрольні   запитання

1. Назвіть види підприємств за формою власності.

2. Які існують організаційно-правові форми господарювання?

 3.В чому полягають переваги та недоліки одноосібного володіння?

4. В чому полягають переваги та недоліки товариств?

5.Чим відрізняється державне підприємство від комунального?