Група №4 Дата 11.12.20р.

 

Для здобувачів освіти групи №4

11.12.20

Предмет –  Облік та калькуляція

 

Тема :  Практична робота №2

 

Завдання

·     Кількість  кожного  продукту  масою  брутто  та  нетто  для приготування  страв  вказується  безпосередньо  в  рецептурі страви. Рецептура і технологія приготування страв складена з урахуванням  діючих  норм  відходів  і  втрат  під  час  обробки сировини. Рецептури супів, соусів, гарнірів, салатів, компотів, киселів,  мусів,  самбуків,  кремів  розраховані  на  1000  г,  що дозволяє визначити вихід порції страви з врахуванням попиту споживачів і раціонального витрачання продуктів, а рецептури

на всі інші страви розраховані на 1 порцію.

·     Норми  закладки  продуктів  масою  брутто  в  рецептурах розраховані  на  стандартну  сировину;  для  картоплі  прийняті норми відходів, діючі до 31 жовтня, для моркви та буряка – до 1 січня.

·     У таблиці №32 «Розрахунки сировини, виходу напівфабрикатів і  готових  виробів»  збірника  рецептур  страв  та  кулінарних виробів  наведено  розрахунки  витрат  сировини,  виходу напівфабрикатів  і  готових  виробів  при  обробці  картоплі, овочів,  грибів,  плодів,  ягід,  горіхів  та  витрат  при  різних способах теплової обробки. Розрахунки дані на 100 г виходу готової продукції.

 

 

 Визначення маси відходів при обробці овочів, плодів, грибів

 

Приклад:

У таблиці №32 вказані відходи і втрати при обробці % до маси брутто,

кол. 3. Визначити масу відходів при обробці 40 кг картоплі в січні.

Мб = 40 кг

Табл. 32     Мв = 35%

Методика розрахунків: 

Складаємо пропорцію 

40 кг   -   100%

х кг     -    35%

х =   = 14 кг                 Мв = 14 кг

 

 

 

 

І варіант

Задача 1. Визначити масу відходів при обробці 4 кг моркви в лютому.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

Задача 2. Визначити масу відходів при обробці 10 кг цвітної капусти.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

Задача 3. Визначити масу відходів при обробці 2 кг зелені петрушки.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

ІІ варіант

Задача 1. Визначити масу відходів при обробці 6 кг картоплі в грудні.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

Задача 2. Визначити масу відходів при обробці 6 кг буряка в січні.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

Задача  3.  Визначити  масу  відходів  при  обробці  2  кг  грецьких

смажених горіхів. 

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

 

ІІІ варіант

Задача 1. Визначити масу відходів при обробці 2 кг моркви в січні.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

Задача 2. Визначити масу відходів при обробці 3 кг зелені петрушки.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Відповідь:___________________________________________________

 

 

 

Задача 3. Визначити масу відходів при обробці 10 кг буряка в грудні.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

 

Відповідь:___________________________________________________

                              

                                    

ІІ. Розрахунок сировини на необхідну кількість порцій

Кухар повинен вміти визначати кількість продуктів, які необхідні для приготування страв. Є кілька методів обрахунку ваги потрібних продуктів:

 

Група №11 Дата: 09.12.20р.

 

Для здобувачів освіти

09.12.20

Предмет –  основи економіки

Група №11

Тема :  Основи  менеджменту

1. Суть менеджменту та умови його здійснення

У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо- господарської діяльності активно почали використовувати термін “менеджмент”. Однак, варто чітко розуміти різницю між поняттями “менеджмент” та “управління”, оскільки дуже часто їх ототожнюють. Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку із зміною різноманітних обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютериними мережами, автомобілем, літаком, людьми.

Менеджмент є різновидом управління, який стосується управління людьми (працівниками, колективом працівників, групами, організацією). Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей. Менеджмент розглядають з функціональних позицій, за напрямками реалізації функцій та з позицій часу. Менеджмент (з функціональних позицій) – це процес планування, організації взаємодії, мотивації та контролю, який покликаний забезпечити досягнення координації роботи колективу працівників для ефективного виконання завдань та досягнення цілей організації. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності через реалізацію чотирьох вищезазначених функцій.

Планування – відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення. Організація взаємодії – це вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління підприємством, тобто поділ організації на підрозділи та встановлення повноважень, які зв’язують вищі рівні управління з нижчими і забезпечують можливість розподілу та координації завдань.

Мотивація – це відокремлений вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання працівників до діяльності, з метою досягнення особистих цілей та цілей організації.

 Контроль – це вид управлінської діяльності, за допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також напрями здійснення необхідних коректив.

 Менеджмент (за позицій часу) поділяють на: - оперативний менеджмент – це процес реалізації функцій менеджменту (планування, організації взаємодії, мотивації та контролю роботи колективу працівників) в межах одного року; - стратегічний менеджмент – це планування, організація взаємодії, мотивація та контроль роботи колективу працівників на довготривалу перспективу.

 

2.Функції менеджменту відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.

Функції менеджменту – чітке коло завдань та питань, які вирішуються певною посадовою особою чи структурним підрозділом апарату управління підприємством.

 Функції менеджменту класифікують за:

1) місцем в системі менеджменту: - загальні (основні) – задіяні в усіх управлінських процесах через планування, організацію взаємодії, мотивацію та контроль, - конкретні (часткові) – забезпечують протікання конкретних управлінських процесів, наприклад, управління відділом чи бригадою, процесом постачання чи збуту, управління ресурсами, т.д. - об’єднувальні – пронизують всі управлінські процеси в організації за допомогою загального керівництва.

Конкретні функції менеджменту класифікують за:

 1) процесом управління – функції управління основним, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріальним постачанням, збутом, інноваційною та інвестиційною діяльністю, патентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю, виробничо- господарською діяльністю;

2) об’єктом управління – функції управління підприємством, цехом, службою, відділом, бригадою, підрозділом, філією, неформальною групою;

3) елементами виробничо-господарської діяльності – управління інформаційними, фінансовими, трудовими та іншими видами ресурсів, предметами (наприклад, сировина, матеріали) та знаряддями (наприклад, обладнання, інструменти, виробничі споруди) праці.

 

3. Вимоги до сучасного менеджера

 Однією з центральних фігур сучасного менеджменту є менеджер, який здійснює різноманітні види управлінської діяльності з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей організації.

 Менеджер – управлінець, який працює в керуючій системі підприємства та здійснює управління колективом підлеглих працівників через планування, організацію, мотивацію та контроль їхньої роботи. Менеджер – керівник, який активно впроваджує ефективні ідеї господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку.

Управлінських ролі (види управлінської діяльності), які виконує менеджер на підприємстві:

1. Міжособистісні ролі: менеджер – керівник, який здійснює комунікації між підприємством та зовнішнім середовищем (постачальниками, споживачами, державою, ін.).

2. Інформаційні ролі: менеджер – приймач інформації (внутрішньої та зовнішньої), розповсюджувач інформації, представник (при зовнішніх контактах організації).

 3. Ролі, пов’язані з прийняттям управлінських рішень: менеджер – керівник, який приймає управлінські рішення та несе відповідальність за їх виконання. Кожен менеджер виконує всі ролі, однак їх значущість визначається конкретними посадами.

Сучасний менеджер повинен володіти такими якостями, які можна звести до чотирьох основних груп:

1. Професійно-ділові: високий професіоналізм, здатність генерувати ідеї, приймати нестандартні управлінські рішення та нести відповідальність за них, 7 прагнення до професійного зростання, здатність до інновацій та розумного ризику, уміння здійснювати антикризове управління та ін.

2. Адміністративно-організаційні: оперативність, уміння здійснювати контроль, залежно від ситуації змінювати стиль управлінської діяльності, уміння розробляти довгострокові програми та організовувати їхню реалізацію, уміння формувати єдину команду, використовувати знання підлеглих, здатність делегувати повноваження, уміння організовувати та планувати робочий час та ін.

3. Соціально-психологічні: культура ділового спілкування, прагнення до лідерства і влади, уміння керувати своєю поведінкою, толерантність, здатність керувати конфліктами, здатність оптимізувати соціально-психологічний клімат у колективі.

 4. Моральні: почуття обов’язку, готовність допомогти, чесність, доброзичливість, повага до підлеглих працівників та ін.

 Основні функції та задачі менеджера в організації: 1) планування та визначення цілей, завдань та шляхів їх реалізації; 2) організація діяльності, мотивація та контроль роботи підлеглих працівників; 3) розпорядництво та регулювання роботи підлеглих працівників; 4) управління матеріально-технічними, фінансовими, трудовими ресурсами; 5) управління маркетинговою діяльність та нововведеннями; 6) управління зовнішньоекономічними зв’язками. Окрім менеджера, в ринковій економіці надзвичайно важливу роль відіграє ще одна фігура – підприємець. Підприємець – людина, яка готова йти на ризик, нововведення, новаторство, зміни в організації, несе фінансову, моральну та соціальну відповідальність, отримує грошовий дохід та задоволення від досягнень, розвиває власну справу на засадах вкладення додаткових фінансових коштів і залучення матеріальних цінностей.

 Основна відмінність між підприємцем та менеджером полягає в тому, що підприємець генерує ідею (наприклад, створення хлібопекарні), реалізує її за власні та позичені кошти та наймає менеджера для керівної роботи, який здійснює управління створеною підприємцем організацією.

Контрольні питання:

1. Що відображають функції менеджменту ?

2. Класифікація функції менеджменту ?

3.Хто такий менеджер?

4. Задачі та якості менеджера ?

5. В чому полягає відмінність між підприємцем та менеджером?

 

 

 

група №14 08.12.20р

 

Для здобувачів освіти

08.12.20

Предмет –  основи економіки

Група №14

Тема :  Оцінка результатів  національного виробництва.

Інтегральним показником оцінки результатів функціонування національної економіки є валовий внутрішній продукт - ринкова вартість вироблених усередині країни товарів і послуг кінцевого споживання за певний період.

 ВВП, розрахований у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним, а ВВП, визначений у незмінних (постійних) цінах, дістав назву реального.

В основі розрахунків ВВП лежать три основні пропоновані системою національного рахівництва методи його обчислення (виробничий, розподільчий, або за доходами, кінцевого використання, або за витратами). Вони дають змогу взаємопов'язати: всі аспекти економічного обороту ресурсів і доходів; виробництво матеріальних благ і послуг; утворення доходів; їх кінцеве використання на споживання та нагромадження.

Розрахунок виробленого ВВП здійснюється декількома методами: через галузеві розрахунки валової доданої вартості (ВДВ); на основі індексу фізичного обсягу та індексу-дефлятора ВВП; на основі обсягів і віддачі факторів виробництва; на основі обсягів ВВП у минулому періоді та оцінки сумарного впливу на його величину окремих чинників, які визначатимуть динаміку ВВП у перспективному періоді.

При розрахунках ВВП на основі обчислення валової доданої вартості галузей  економіки виходять з того, що ВВП на стадії виробництва складається з доданої вартості всіх галузей економіки (галузей, що виробляють товари, та галузей, що надають послуги), а також чистих податків на товари та імпорт за винятком умовної продукції фінансових посередників.

 

 

 

де ВДВ_г. - валова додана вартість у-ї галузі, що визначається як різниця між обсягом випуску продукції (ВПЛ і проміжним споживанням (ПС^) і розраховується так: ^ ВДВ,у = ^(ВІІ^ -ІТС^);

П₍ - непрямі податки на виробництво та імпорт; С₍ - субсидії на виробництво та імпорт; Фп_г - послуги фінансових посередників.

Розрахунок ВВП індексним методом ґрунтується на врахуванні впливу на базовий рівень ВВП (ВВІР) індексу фізичного обсягу виробництва та індексу-дефлятора. Індекс фізичного обсягу (/ф,,) € відносним показником, що відображає зміну обсягів виробництва порівняно з попереднім періодом і відображає зміни тільки фізичного обсягу виробленої продукції, тобто не пов'язаний зі змінами цін. Індекс-дефлятор ВВП (Ір) є визначником рівня інфляції, що спостерігалася протягом періоду, ціни якого взято за базові для розрахунку реального ВВП. Згідно з цим підходом ВВП визначається за формулою

Розрахунок індексу-дефлятора ВВП ґрунтується на інформації про споживчі ціни на товари та послуги, ціни виробників промислової продукції та ціни виробників сільськогосподарської продукції.

Розрахунок обсягу ВВП за факторним методом передбачає врахування динаміки, стану та ефективності використання основних факторів виробництва: живої праці, основного капіталу, сировини, матеріалів, енергії, досягнень науки і техніки. В його основі - залежність ВВП від обсягу ресурсу (зокрема, чисельності працюючих, вартості основних фондів) та ефективності його використання (відповідно, продуктивності праці, фондовіддачі). Такий підхід в розрахунку ВВП є доцільним лише за стабільних умов розвитку економіки. На сучасному етапі такі розрахунки втрачають сенс, оскільки неможливо отримати достатньо ймовірну інформацію.

За умов нестабільності економічного розвитку при визначенні динаміки ВВП доцільно використовувати методи, які ґрунтуються на врахуванні системи чинників, що впливають на величину ВВП. При цьому враховують динаміку і галузеву структуру валового випуску й доданої вартості; рівень ресурсомісткості виробництва, галузеві фактори виробництва та валової доданої вартості. Для обґрунтування прогнозних обсягів ВВП важливо визначити передумови, які впливатимуть на їхній обсяг у майбутньому. Основними складовими цих передумов є:

-          очікувані напрями податкової, цінової, фінансової та кредитної політики; політика в галузі оплати праці та соціального захисту; напрями та темпи реалізації структурної перебудови економіки; заходи щодо енерго- та матеріалозбереження, зниження матеріаломісткості виробництва.

Важливим аспектом при визначенні ВВП є оцінка і прогнозування структурних зрушень в економіці, зокрема галузевої структури ВДВ і валового випуску. При цьому враховують частку ВДВ галузі у ВВП і темпи приросту обсягів виробництва такої галузі. Чим вищі темпи приросту продукції галузі та її частки у ВВП, тим більший вплив вона справляє на економічне зростання.

Розрахунок ВВП за категоріями доходів здійснюється за сукупністю усіх первинних (факторних) доходів в економіці, які розподіляються між державою, підприємствами та власниками робочої сили (домашніми господарствами) в обмін на їхню участь у виробництві. У формалізованому вигляді ВВП за цим методом дорівнює сумі доходів домашніх господарств, чистих податків за винятком субсидій та валового прибутку:

де Оп₍ - сумарні доходи домашніх господарств; (Л₍ - С₍) - чисті податки суб'єктів господарювання; ПРв₁ - обсяг отриманого валового прибутку.

Розрахунок ВВП за доходами необхідно здійснювати за його складовими елементами та в розрізі первинних доходів секторів економіки. Найбільш вагомими показниками первинних доходів є оплата праці, доходи від власності, соціальні трансферти, надані домашнім господарствам, валовий прибуток.

Розрахунок ВВП за категоріями його використання здійснюється за елементами використаного ВВП і включає кінцеві споживчі витрати секторів національної економіки:

де С - споживчі витрати домашніх господарств; / - валові приватні інвестиції; С - споживчі витрати сектору загальнодержавного управління (державні закупівлі товарів та послуг для загальних національних потреб).

Основою для розрахунків обсягу споживчих витрат домашніх господарств є дані балансу грошових доходів і витрат населення, зокрема прогнозні обсяги купівлі товарів і оплати послуг, які в загальних споживчих витратах мають високу частку (75-80 %).

Кінцеві споживчі витрати сектору загальнодержавного управління визначають на основі витрат державного бюджету на поточні цілі та розвиток національної економіки, передусім витрат на фінансування закладів соціально-культурної сфери, соціальний захист, розвиток науки, оборону, утримання органів управління тощо. Особливістю розрахунку цього показника є врахування таких факторів: частки ВВП, яка перерозподіляється через державний бюджет; рівня дефіциту державного бюджету; обсягу державних закупівель. В основу цих розрахунків закладається принцип відповідності бюджетних витрат бюджетним доходам. Валові приватні інвестиції включають чисті інвестиції та відрахування на амортизацію.

Всі зазначені підходи до обчислення, оцінки та аналізу ВВП закладені в системі національних рахунків, рекомендованій ООН для використання в практиці визначення обсягів номінального і реального ВВП. Ця система дає можливість розрахувати ряд інших макроекономічних показників, таких як національний дохід, чистий національний продукт, особистий дохід, наявні та використані доходи тощо. Аналіз динаміки ВВП та інших макроекономічних показників у цілому та в розрізі їх складових дає можливість зробити висновки щодо економічного зростання або падіння економіки.

 

Контрольні питання:

1. Що знаходиться в основі розрахунку ВВП ?

2. Як проводиться  розрахунок обсягу ВВП за факторним методом  ?

3. Як проводиться  розрахунок ВВП за категоріями доходів ?