06.04.20р
Група №23
Тема уроку: Облік малих
підприємств
Поняття «мале
підприємство» в Україні існує досить давно. Воно є широким і включає до себе
як, платників єдиного податку, так і інші підприємства, тобто основним критерієм
є чисельність працівників.
Зараз
в Україні дуже розповсюджені малі підприємства. Це пов’язано з тим, що на малих
підприємствах можна швидко обновляти основні засоби, а також реагувати на зміни
кон’юнктури ринку. Важливим чинником є також те, що на малих підприємствах
дозволяється застосовувати спрощену систему оподаткування. Завдяки цим та
багатьом іншим чинникам така форма організації підприємницької діяльності, як
малі підприємства, є провідною в Україні.
Особливістю
та перевагою малих підприємств є те, що на них виконується значно менше
господарських операцій, та не потрібна значна деталізація операцій. Тому малі
підприємства можуть застосовувати просту і спрощену форму бухгалтерського
обліку.
1. Організація бухгалтерського обліку на
підприємствах малого бізнесу
Усім підприємствам,
незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, у тому числі й
малим, необхідно вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність
згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення
бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Успішне
функціонування будь-якого підприємства, в тому числі і малого, забезпечення
рентабельної діяльності в умовах ринкових взаємовідносин з партнерами з
постачання виробничих ресурсів, реалізації виробленої продукції чи товарів, а
також необхідність точних і своєчасних взаєморозрахунків з ними і
фінансово-кредитними установами, вимагає організації чіткої системи
бухгалтерського обліку і звітності. Бухгалтерський облік є основним і
обов'язковим видом обліку на підприємствах. Питання організації бухгалтерського
обліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого
органу відповідно до законодавства і засновницьких документів.
Відповідальність
за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів
здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання
документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше
трьох років, несе власник або уповноважений орган, що здійснює керівництво
підприємством відповідно до законодавства і засновницьких документів.Відповідно
до цих вимог бухгалтерський облік на малому підприємстві повинен бути
організований так, щоб забезпечити:
·
точні і повні дані про наявність
основних і оборотних засобів;
·
своєчасність проведення розрахунків з
постачальницькими підприємствами чи будь-якими іншими організаціями, біржами,
окремими особами за придбані товарно-матеріальні цінності чи надані послуги і
виконані роботи;
·
обгрунтоване і чітке відображення витрат
виробництва;
·
чіткий контроль за виконанням договірних
зобов'язань щодо обсягів і строків реалізації виробленої продукції і товарів чи
продуктів переробки, їх якості, правильності застосування реалізаційних цін,
знижок і надбавок до них, повнотою оплати за реалізовану продукцію;
·
правильне визначення фінансових
результатів і розподіл прибутку;
·
складання точної, повної та своєчасної
податкової і фінансової звітності в передбачених обсягах;
·
неперервний, суцільний і повний контроль
за схоронністю активів підприємства.
Підприємство самостійно визначає
облікову політику і здійснює заходи щодо організації бухгалтерського обліку, що
фіксується у розпорядчому документі (наказі, рішенні). У зв'язку з тим, що
облікова політика підприємства формується на тривалу перспективу і може
змінюватися тільки у випадках, передбачених положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку, доцільніше наказ про облікову політику видавати на
підприємстві окремо від наказу про організацію бухгалтерського обліку. Проте на
невеликих підприємствах такий наказ може бути один і складатися з двох
розділів, наприклад: розділ 1 «Організація бухгалтерського обліку»; розділ 2
«Напрями облікової політики».
У наказі про організацію бухгалтерського
обліку підприємство повинно зазначити такі моменти.
1. Вибір форми організації
бухгалтерського обліку:
а) введення до штату
підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з
головним бухгалтером;
б) використання послуг
спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який
здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
в) самостійне ведення
бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або
керівником підприємства.
2. Вибір форми ведення
бухгалтерського обліку:
а) регістри
бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від
29 грудня 2000 р. № 356;
б) регістри
бухгалтерського обліку для малих підприємств, затверджені наказом Міністерства
фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422;
в) автоматизована форма
бухгалтерського обліку — комп'ютерна бухгалтерська програма, що передбачає
створення регістрів бухгалтерського обліку.
3. Встановлення правил
документообігу і технології обробки облікової інформації.
Обов'язковою умовою
чіткої організації бухгалтерського обліку в умовах малого підприємства є
забезпечення відображення кожної господарської операції у відповідних
документах. У такому випадку розробляється і затверджується графік
документообігу, що повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і
виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначити
мінімальний строк його перебування у підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової
роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня
його механізації та автоматизації.
Малі підприємства повинні використовувати
типові первинні документи бухгалтерського обліку.
4. Використання системи
рахунків бухгалтерського обліку:
За загальним Планом рахунків
бухгалтерського обліку:
а) використання
одночасно рахунків класів 8 «Витрати за елементами» і 9 «Витрати діяльності»;
б) використання тільки
рахунків класу 9 «Витрати діяльності»;
в) використання тільки
рахунків класу 8 «Витрати за елементами»;
За спрощеним Планом рахунків
бухгалтерського обліку.
5. Встановлення системи
та форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських
операцій.
Внутрішньогосподарський
облік становить систему обробки та підготовки інформації про діяльність
підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.
6. Визначення прав
працівників на підписання бухгалтерських документів.
7. Виділення на окремий
баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів,
зобов'язаних вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників
до фінансової звітності підприємства.
8. Встановлення порядку
проведення інвентаризації активів і зобов'язань з метою забезпечення
достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності
підприємства. Зазначаються об'єкти інвентаризації, періодичність її проведення,
склад комісії тощо.
Організація
й ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на малих підприємствах
повинні здійснюватися із дотриманням принципів бухгалтерського обліку та
звітності, які зазначені в Законі України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні». До них належать: обачність, повне висвітлення,
автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність
доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична)
собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.Згідно з принципом
послідовності підприємству слід постійно (з року в рік) застосовувати єдину
обрану облікову політику, тобто, вибір принципів, методів і процедур, по
в'язаних з оцінкою або обліком статей балансу.
Основним розпорядчим документом, що визначає
облікову політику підприємства є наказ про облікову політику підприємства, де
визначається:
·
поріг суттєвості;
·
тривалість операційного циклу;
·
строк корисного використання необоротних
активів;
·
методи амортизації необоротних активів;
·
одиниця обліку запасів;
·
методи оцінки вибуття запасів;
·
метод обліку транспортно-заготівельних витрат
(ТЗВ);
·
методи визначення величини резерву сумнівних
боргів;
·
методи відображення фінансових інвестицій
залежно від їх виду;
·
методи оцінки ступеня завершеності
операцій з надання послуг;
·
методи калькулювання виробничої
собівартості продукції, робіт, послуг;
·
перелік і склад статей калькулювання
виробничої собівартості продукції (робіт, по слуг).
Кожне
підприємство обирає елементи облікової політики, спираючись виключно на
економічну ефективність та особливості своєї діяльності.
Зміни в обліковій
політиці та в облікових оцінках можливі лише у випадках, прямо передбачених
П(С)БО. Такі випадки змін наведено в П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у
фінансових звітах». Так, облікова політика може змінюватися, якщо:
·
змінюються статутні вимоги;
·
змінюються вимоги органу, який затверджує
П(С)БО;
·
зміни забезпечать більш достовірне
відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Облікова
політика малого підприємства — це не просто сукупність способів ведення обліку,
обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка
надає можливості використовувати різні варіанти відображення фактів
господарського життя обліку.
Реформування
бухгалтерського обліку та звітності, з одного боку, розв'язало деякі проблеми,
з іншого — поставило багато запитань перед вітчизняними підприємствами, серед
яких і суб'єкти малого підприємництва. У процесі проведення реформи змінилися
не тільки План рахунків, порядок відображення в обліку господарських операцій
та процесів, фінансова звітність, а й передбачається також зміна ставлення до
бухгалтерського обліку, повернення до нього аналітико-управлінської функції,
надання бухгалтеру значної свободи дій та одночасно з цим — збільшення його
відповідальності.
З
метою полегшення обліку на малих підприємствах наказом Міністерства фінансів
України від 19 квітня 2001 р. № 186 був затверджений спрощений План рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій
суб'єктів малого підприємництва, хоча малі підприємства на власний розсуд
вирішують, яким Планом рахунків користуватись — загальним чи спрощеним.Після
реформування бухгалтерського обліку, змін порядку формування доходів, витрат,
фінансових результатів і структури фінансової звітності малих підприємств,
впровадження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку для малих
підприємств виникла необхідність переглянути і регістри, де б систематизувалась
і узагальнювалась інформація про господарські операції таких суб'єктів, які
затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. № 422
«Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими
підприємствами». Ці Методичні рекомендації спрямовані на забезпечення ведення
бухгалтерського обліку в регістрах із застосуванням спрощеного Плану рахунків і
спрощених процедур визначення витрат діяльності, що містяться у Положенні
(стандарті) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого
підприємництва».Стандарт встановлює зміст і форму фінансової звітності суб'єкта
малого підприємництва. У складі Балансу — форма 1-м і Звіту про фінансові
результати — форма 2-м та порядок заповнення її статей.Строки та порядок
подання фінансової звітності малими підприємствами відповідним контролюючим
органам встановлені «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, зі змінами
та доповненнями, оскільки дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб
незалежно від організаційно-правової форми та форми власності.
Форми бухгалтерського
обліку, план рахунків для малих підприємств
Відповідно до Закону
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» малі
підприємства мають право самостійно обирати форму бухгалтерського обліку як
певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення
інформації в них. При цьому мають дотримуватися єдиних засад бухгалтерського
обліку.
Вибір
форми бухгалтерського обліку є одним із заходів щодо організації
бухгалтерського обліку, тому на зміну "Вказівкам про склад та порядок
заповнення облікових регістрів малими підприємствами", які затвердженні
були наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 1996 р. №112,
запропоновано Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського
обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. № 422, які призначені для ведення регістрів бухгалтерського
обліку юридичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності будь-якої
організаційно правової форми та форми власності з ознаками малих підприємств, а
також юридичними особами (крім бюджетних установ), що не займаються
підприємницькою діяльністю.
Методичні
рекомендації спрямовані на систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку
методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу,
зобов'язань і факти фінансово-господарської діяльності малих підприємств з
метою накопичення даних і складання фінансової звітності.
Регістри
бухгалтерського обліку мають складатися малим підприємством щомісяця. Підставою
для записів у регістрах є первинні документи про факти господарських операцій,
що ведуться в тій сумі, яка зазначена у первинних документах, тобто в гривнях.Впроваджена
проста форма бухгалтерського обліку і спрощена форма бухгалтерського обліку з
використанням регістрів обліку майна малого підприємства призначена для ведення
бухгалтерського обліку на малих підприємствах.Проста форма передбачає ведення
двох облікових регістрів: відомість обліку заробітної плати та журнал
реєстрації господарських операцій. На підставі цих регістрів формується
фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва. Ця форма є простою для розуміння
і використовується на підприємствах, які мають незначну кількість господарських
операцій.Значно складнішою є система обліку за спрощеною формою з використанням
регістрів обліку майна підприємства. Ця форма використовує 5 регістрів, які
мають назву відомостей. Кожна відомість може складатись з декількох розділів.
Відомості формують за кредитовою ознакою. В кінці звітного періоду для
узагальнення інформації, яка осіла на рахунках, та для перевірки проведеної
облікової роботи складається оборотно-сальдова відомість. А вже на основі даних
з цієї відомості формується баланс малого підприємства. Відомість вважається
правильно заповненою, коли збігаються обороти по дебету і кредиту, а також
сальдо на кінець.
Немає коментарів:
Дописати коментар